- правдивість
- —————————————————————————————правди́вістьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
правдивість — вості, ж. Абстр. ім. до правдивий … Український тлумачний словник
правдивість — [праўди/в іс т ] вос т і, ор. в іс т у … Орфоепічний словник української мови
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник
правда — и, ж. 1) Те, що відповідає дійсності; істина. || Певна сукупність достовірних відомостей про що небудь. || Дійсний стан речей. Дійти правди. 2) Правдивість; правильність. || чого, у знач. означ. Який відповідає істині, дійсності. 3)… … Український тлумачний словник
чесний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі… … Український тлумачний словник
уцстивіст — вости, ж. Ол. Чесність, правдивість, сумлінність, добросовісність … Словник лемківскої говірки
нелукавий — а, е. Нездатний на хитрощі, брехню, прикидання і т. ін.; прямодушний, щирий, правдивий. || Який свідчить про чию небудь щирість, правдивість. || Який правдиво відображає дійсність … Український тлумачний словник
признаватися — аю/ся, ає/шся, недок., призна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Говорити правду про себе. || у чому, діал. до чого. Розкривати якусь таємницю. || Говорити правду про що небудь. || Говорити що небудь відверто. 2) кому. Освідчуватися в коханні. 3)… … Український тлумачний словник
чесний — I 1) (який вирізняється високими чеснотами; який виражає ці якості тощо); доброчесний, цнотливий (який дотримується правил моралі; який виражає чесність); правдивий, чистий (який виражає правдивість, чесність); порядний (не здатний на лихі,… … Словник синонімів української мови